Як інфляція впливає на валютні курси?

Інфляція — постійний супутник усіх сучасних валют. Її відображенням є постійне зростання цін на товари та послуги. Інфляція з'їдає ваші заощадження і зменшує їхню купівельну спроможність на відсотки, а то й десятки відсотків на рік. Звідки береться інфляція і як вона впливає на курси валют?

Що таке інфляція і до чого тут держава?

Феномен інфляції нерозривно пов'язаний із таким явищем, як фіатні гроші. Це такі гроші, номінальна вартість яких не має жодної прив'язки до будь-яких матеріальних активів чи еталонів. Фактично їхня вартість встановлюється директивним чином.

При цьому ціна матеріальних витрат на виготовлення такої грошової одиниці, як правило, виявляється суттєво нижчою від її номіналу. Наприклад, виробництво купюри у 100 гривень та її подальша утилізація після періоду обігу умовно обходиться державі в 1 гривню. Фактично, випускаючи 100 гривень на обіг, держава одразу отримує дохід у розмірі 99 гривень. Дохід від випуску фіатних грошей називається сеньйоражем.

Таким чином, просте включення грошового верстата саме собою може приносити прибуток. Однак випускаючи занадто великі обсяги грошей, такий емітент створює загрозу знецінення, тобто зниження реальної купівельної спроможності своїх грошей. Адже гроші, що випускаються в споживчу економіку, повинні покриватися затребуваним користувачами цієї валюти товаром. І якщо грошей суттєво більше, ніж товарів, які можна на них купити, виникає товарний дефіцит. У цьому випадку продавець вимагає та отримує більше грошових одиниць за кожну одиницю товару, що й відбивається зростанням цін на нього.

Збільшення ринкових цін означає знецінення валюти, тобто зниження купівельної спроможності кожної грошової одиниці. Якщо друкарський станок не зупинити, то це призводить до гіперінфляції, тобто стрімкого падіння купівельної спроможності валюти країни та повної розбалансування економіки. При обвальному падінні купівельної спроможності валюти стає неможливим кредитування, отже, і запуск виробництв, здатних забезпечити випуск товарів. По ланцюжку виникає криза неплатежів та банкрутств серед функціонуючих підприємств.

У не настільки далекому минулому більшість країн Європи та Америки потрапляли до гіперінфляційних пасток. А сьогодні з такою ситуацією стикаються і деякі африканські країни, наприклад Зімбабве, де кілька років тому інфляція склала 2,2 млн відсотків на рік.

Сьогодні більшість країн світу навчилися більшою чи меншою мірою контролювати інфляцію. Точніше, контролювати рівень так званого інфляційного податку, який сплачують до скарбниці держави (або іншого емітента) всі користувачі тієї чи іншої валюти.

Цей податок не відображено у податкових кодексах, але він існує фактично. У яких випадках держава вдається до додаткової емісії грошей за вже наявного грошового обігу? Для того, щоб фінансувати якісь свої потреби, на які недостатньо коштів, які збираються до бюджету через оподаткування. Тобто за умов так званого дефіциту бюджету. А покриття дефіциту бюджету випуском додаткових грошових одиниць, не забезпечених товарною масою, призводить, як знаємо, до знецінення валюти.

Залежно від ряду параметрів, це знецінення кожної одиниці може становити від кількох відсотків до десятків відсотків на рік. Це і є розмір інфляційного податку, який вимушено сплачує кожен користувач тієї чи іншої валюти.

Вплив інфляції на курси валют

Відповідно до загальноприйнятої схеми, валюта в країні, де фіксується вища інфляція, падає по відношенню до валюти в країні з нижчою інфляцією, і навпаки.

До того ж інфляція змушує людей вкладатись у товари довгострокового користування, адже сьогодні можна купити дешевше, ніж це коштуватиме завтра. А це, у свою чергу, призводить до збільшення обсягів імпорту, для купівлі якого необхідно закуповувати іноземну валюту. Попит на неї зростає, що сприяє тренду подорожчання валюти щодо національної грошової одиниці.

Також на етапі розгону цін може фіксуватися сплеск короткострокового споживчого кредитування та зростання торгових кредитів під імпорт споживчих товарів, оскільки в цих умовах виникають періоди, коли ставки за кредитами зближуються з рівнем інфляції, а отже обслуговування заборгованості стає дешевшим.

Але при цьому національна валюта продовжує знецінюватись. Також валюти країн з низькою відсотковою ставкою та інфляцією, а також країн з високою відсотковою ставкою часто стають об'єктами операційних керрі-трейд, які можуть призвести до значних коливань курсів валют.

При цьому слід враховувати, що інфляція є лише одним із факторів, що впливають на курс валют, причому у короткостроковій перспективі. У довгостроковій перспективі більше значення мають платіжний баланс, а також низка ключових макроекономічних показників та монетарна політика центробанків.