Чому не всі валюти конвертуються: приклади та причини

Конвертованість валюти означає можливість вільного обміну національної грошової одиниці на іноземні валюти без обмежень. Чим вищий рівень конвертованості, тим легше резидентам і нерезидентам здійснювати валютні операції: купувати товари за кордоном, інвестувати в іноземні активи, виводити капітал і забезпечувати міжнародні розрахунки.

Види валют залежно від ступеня конвертованості

Усі валюти поділяються за рівнем конвертованості:

• вільно конвертована валюта без обмежень обмінюється на інші й приймається на міжнародних ринках;
• частково конвертована валюта має обмеження на операції з нею, найчастіше щодо руху капіталу (до таких належить і українська гривня);
• неконвертована (замкнена) валюта не використовується на міжнародних ринках, оскільки її обмін неможливий або дуже суворо обмежений.

Хороші приклади вільно конвертованих валют відомі кожному — це долар США, євро, фунт стерлінгів, японська єна та інші популярні валюти.

Неконвертовані валюти та чому вони такими стали

Неконвертованість національної валюти пояснюється поєднанням низки політичних рішень і загальною економічною ситуацією в країні. Наприклад, влада може обмежувати доступ до іноземної валюти, щоб контролювати капітал і зменшити вплив зовнішніх гравців, а країни, які зазнали міжнародних санкцій, стикаються з жорсткими валютними обмеженнями. Список таких валют досить невеликий, і конвертувати їх практично неможливо.

Обмеження обміну валюти стає частиною політики захисту внутрішніх ринків від зовнішнього впливу. Серед інших економічних факторів — дефіцит валютного резерву в країні, через який обмежують обмін валют, щоб не допустити відтоку капіталу.

У період гіперінфляції населення прагне конвертувати національну валюту в більш стабільні іноземні активи, що змушує уряд запроваджувати обмеження. Якщо ж влада штучно підтримує курс національної валюти, вона може обмежувати доступ до обміну, щоб уникнути спекуляцій і відтоку коштів.

Деякі валюти є або повністю неконвертованими, або їхнє використання за межами країни вкрай обмежене. Серед прикладів таких валют можна назвати:

• північнокорейську вону (KPW);
• кубинський песо (CUP);
• еритрейську накфу (ERN);
• венесуельський болівар (VES).

Ці валюти не торгуються на міжнародних ринках, а обмін на іноземну валюту або неможливий, або суворо контролюється державою. Обміняти їх можна лише у двох випадках — якщо на це є дозвіл державних органів або якщо є дозвіл і допомога від центробанку країни.

Як ступінь конвертованості впливає на міжнародну торгівлю та інвестиції?

Неконвертованість валюти накладає серйозні обмеження на економічні зв’язки країни із зовнішнім світом.

Якщо валюта не конвертується, міжнародним партнерам доводиться шукати альтернативні способи розрахунків — або бартер, або потрійну конвертацію через іншу валюту. Через це бізнес стикається з додатковими витратами через необхідність конвертації валют через посередників, список яких дуже обмежений.

Крім того, обмеження на виведення капіталу роблять країну менш привабливою для інвестицій. Іноземні компанії побоюються, що не зможуть повернути свої гроші, і через це неконвертована валюта має менше шансів на використання в міжнародній торгівлі. При цьому населення та бізнес можуть шукати нелегальні способи переказу коштів за кордон — наприклад, використовуючи криптовалюту.

Через обмежений доступ до зовнішнього фінансування країна стикається з браком інвестицій, що уповільнює розвиток бізнесу та інфраструктури.