Правда та міфи про фінмоніторинг

Набрання чинності новим законом про фінансовий моніторинг в Україні породжує чимало чуток і викликає хвилю розбіжностей у населення, а питання переказу грошей з картки на картку стає одним з найгостріших. Серед основних причин підвищеного інтересу держави до грошових операцій можна виділити захист економіки країни і зміцнення довіри до фінансових установ, а також необхідність запобігання і попередження незаконних операцій.

Фінмоніторинг: важливі аспекти законодавства

Дія першого закону про фінмоніторинг («Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), який набрав чинності ще 6 грудня 2019 року, поширюється на всю територію держави, де українська влада на сьогоднішній день має можливість здійснювати свою законну діяльність.

Система заходів Державної служби фінансового моніторингу України повинна контролювати перерахування грошей понад встановлений ліміт, забезпечити прозорість операцій і дотримання законності у фінансових відносинах між учасниками ринку. Також, використовуючи даний інструмент, держава ставить за мету домогтися:

• запобігання проникненню незаконних доходів у легальний фінансовий сектор;
• виявлення підозрілих фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з фінансуванням тероризму.

Весна 2025 року стала переломним моментом, адже 28 квітня набув чинності новий закон про фінмоніторинг, який ввів нові правила для банків та їх клієнтів, а також були встановлені нові стандарти ідентифікації. З огляду на це, основні питання громадян стосуються сум і операцій, які можуть викликати інтерес державних інспекцій.

Нюанси та нововведення закону про фінмоніторинг

Якщо до набрання чинності оновленого закону об'єктами моніторингу ставали перерахування між рахунками юридичних осіб, то в 2025 році увагу фінансових контролерів привертатимуть і перекази з картки на картку між фізичними особами. Примітно, що в зону пильної уваги в першу чергу потраплятимуть перерахування, сума яких перевищує 300 000 грн. Важливо розуміти, що:

1. В рамках законодавства, банки не тільки мають право, але й зобов'язані повідомляти органи фінмоніторингу про будь-які операції, які викликають підозру. Так, наприклад, банки зобов'язані відстежувати перекази і в менших сумах, але за умови, що надходження здійснюються з різних рахунків.
2. Увага банківських структур буде прикута не тільки до одержувача грошей, але і до осіб, які будуть переказувати кілька сум на різні розрахункові рахунки.

Серед основних проблем, з якими можуть зіткнутися особи, операції з чиїх рахунків стали предметом інтересу банківських структур, можна виділити блокування рахунків терміном до 30 діб. Важливо розуміти, що відмова клієнта пред'явити документи щодо фінансової операції, про доходи або надання документів в неповному обсязі, може стати причиною для глибокого аналізу фінансового стану порушника.

З огляду на те, що банки не мають можливості відстежувати абсолютно всі операції за картками клієнтів, перевірки будуть здійснюватися вибірково.

Уникнути додаткових перевірок і не стати предметом інтересу фінансових інспекторів можна за умови дотримання норм закону про фінмоніторинг і лімітованого порогу в 300 000 гривень. Клієнти із середнім і низьким рівнем ризику, які будуть переказувати гроші понад 100 тисяч гривень на місяць, автоматично потраплятимуть до спеціального реєстру. Водночас для клієнтів із високим рівнем ризику ліміт може бути знижений до 50000 грн.

Крім того, з 2025 року в Україні посилився і фінансовий моніторинг при обміні валют не тільки в банках, але і в обмінних пунктах. Тепер при обміні великої суми в обмінниках клієнти повинні мати при собі паспорт, при здійсненні операцій онлайн ідентифікація проводиться автоматично.