Ми всі звикли до того, що ціни постійно зростають, але іноді відбувається зворотне — вартість товарів знижується. Таку економічну ситуацію прийнято називати дефляцією. Здавалося б, зниження цін — це привід для радості споживачів, але не все так просто. Дефляція може мати як позитивні, так і негативні наслідки для економіки країни. Давайте заглибимося в поняття дефляції та її наслідки, а також поговоримо про те, як можна вирішити цю проблему й стимулювати економічне зростання.
Що таке дефляція: це процес в економіці, протилежний інфляції. При інфляції ціни зростають, а при дефляції, навпаки — падають. Якщо дефляція триває тривалий час, вона може викликати негативні зміни в економіці.
Основні причини дефляції:
Також причиною дефляції може бути зміцнення курсу національної валюти на міжнародному ринку. Імпорт стає дешевшим, падає загальний рівень цін усередині країни.
Як уже згадувалося вище, інфляція — це зростання цін на товари й послуги, а дефляція — зниження. Окрім цього, між ними є й інші відмінності.
Її причиною може стати збільшення грошової маси, що призводить до негативних наслідків для економіки. Також причиною може бути надмірний попит на товари й послуги та зростання виробничих витрат. Через високий рівень інфляції гроші знецінюються. Вона також може стати причиною соціального невдоволення, оскільки знижується купівельна спроможність. Для боротьби з високим рівнем інфляції центральні банки вилучають надлишкову грошову масу з обігу та підвищують ставки.
Оскільки ціни знижуються, зростає купівельна спроможність. Наслідками дефляції є зменшення прибутків компаній, які змушені знижувати витрати шляхом звільнень і скорочення персоналу. Це призводить до безробіття та поступового уповільнення економіки. Щоб виправити ситуацію, пов’язану з процесами дефляції, центральні банки знижують ставки аж до нуля або навіть до від’ємних значень, а також вливанням коштів в економіку.
Зниження цін не завжди має позитивний ефект для економіки. Якщо ціни падають, то споживачі й компанії починають очікувати ще більшого зниження, відкладають витрати. Це призводить до того, що попит зменшується, виробництво сповільнюється, а економіка починає стагнувати.
Через низький попит зменшується рівень продажів, компанії втрачають прибуток і намагаються скоротити витрати, звільняючи працівників або взагалі згортуючи бізнес. На тлі звільнень зростає безробіття. Через це попит падає ще більше.
Виробники, що залишилися на плаву, стикаються з ще однією проблемою. Починає зростати реальна вартість боргів, оскільки доходи підприємства падають, а виплати за кредитами залишаються незмінними. Це може спричинити банкрутство підприємств. Також зменшення прибутку не дозволяє бізнесу вкладатись у розвиток виробництва, через що економіка завмирає.
Під час дефляції споживачі починають відкладати покупки, особливо великі — як-от автомобілі, нерухомість, дорога побутова техніка — оскільки очікують ще більшого зниження цін. Звільнення та високе безробіття, викликані дефляцією, змушують людей берегти гроші, менше витрачати та відкладати їх на «чорний» день.
Таким чином, дефляція «заморожує» економіку — споживачі бояться витрачати гроші, підприємства — інвестувати. Це призводить до довготривалого застою, а також може спричинити дефляційну спіраль: менше купують — компанії втрачають прибуток — урізають зарплати та скорочують працівників — ще менше купують — ціни падають далі — і так до нескінченності.
Під час дефляції зменшуються доходи підприємств. Щоб скоротити витрати, бізнес починає урізати або заморожувати зарплати, особливо коли ринок праці перенасичений. За подальшого падіння прибутку компанії починають звільняти працівників, що призводить до зростання безробіття. Люди втрачають джерело доходу й менше витрачають гроші. Попит на товари й послуги знижується. Через нестабільну економічну ситуацію та падіння цін бізнес не створює нові робочі місця.
Під час дефляції інвестори відмовляються вкладати гроші, і на це є причини:
Таким чином, дефляція робить інвестування менш привабливим. Коли відсутні інвестиції, економіка ще більше сповільнюється.
Виникнення дефляції та усунення її наслідків знаходиться у компетенції центральних банків. Вони вживають певні заходи для її ліквідації:
Також центральні банки можуть застосовувати нестандартні заходи. Наприклад, спільно з урядом вони можуть роздавати населенню «вертолітні» гроші для підтримки споживчого попиту. «Вертолітні» гроші — це пряма виплата коштів населенню від держави або центробанку без обов’язку повернення чи будь-яких умов. Наприклад, Японія у 2020 році одноразово видала кожному громадянину по 100 тисяч єн. Отримуючи гроші, люди починають купувати, зростають продажі, підвищується попит, збільшується виробництво і ціни.
В історії є чимало випадків економічної нестабільності, викликаної дефляцією. Найяскравішим прикладом є Велика депресія у США 1929–1933 років. Після краху фондового ринку у 1929 році в країні почалася масштабна дефляція. Ціни на товари падали, попит зникав, мільйони людей втратили роботу. Ціни знизилися більш ніж на 25% за кілька років. Банки масово закривалися, а населення втрачало довіру до фінансової системи.
Однією з причин дефляції стала жорстка монетарна політика, яка мала стимулювати зростання економіки, але мала протилежний ефект. Наслідком політики стало масове банкрутство фермерів і підприємств, зростання безробіття понад 25%, повне зупинення інвестицій.
Щоб вийти з кризи, уряд Франкліна Рузвельта запровадив програму «Новий курс», у рамках якої розпочалися масштабні державні витрати на інфраструктурні проєкти — електростанції, мости, дороги. Програма також включала підтримку сільського господарства та промисловості. Це дозволило створити нові робочі місця. Крім того, були введені соціальні гарантії для населення.
Банківську систему було реформовано (зокрема, запроваджено страхування вкладів). У 1933 році США почали друкувати більше грошей і провадити гнучкішу монетарну політику. Повністю вийти з кризи країна змогла лише у 1937 році — економіка ожила, а ціни почали зростати. Стабільності вдалося досягти лише на початку 1940-х завдяки військовим замовленням.
У деяких випадках зниження цін може бути зумовлене об’єктивними причинами:
Отже, дефляція може бути корисною для економіки, якщо вона спричинена прогресивними технологічними змінами та зростанням продуктивності за умов збереження попиту на товари й послуги і високого рівня доходів населення.
