Що таке емісія грошей: просте пояснення, що таке емісія валюти

Багато людей, які цікавляться економікою та політикою, чули вислів про «запуск друкарського верстата». Такі висловлювання стають популярними на тлі фінансових криз та нестабільності. Їх використовують різного роду експерти, які виступають як у телевізійних ток-шоу, так і публікують статті на популярних ресурсах і в соціальних мережах. При цьому вони намагаються налякати глядачів і читачів тим самим запуском друкарського верстата, маючи на увазі емісію грошей і наслідки такого кроку. Давайте розберемося, що таке емісія грошей, до чого вона може призвести і чи варто її боятися.

Визначення емісії грошей та її види

Емісія – це випуск в обіг додаткової кількості грошових коштів державними або уповноваженими органами. Як грошові кошти можуть виступати фізичні банкноти й монети, а також цінні папери, такі як облігації внутрішньої та зовнішньої позики, акції, векселі. Коли мова йде про запуск друкарського верстата, найчастіше мається на увазі випуск фізичних грошей (банкнот і монет), але емісія грошей може здійснюватися й іншими способами.

Існує кілька видів емісії:

• Готівкова. Це випуск в обіг банкнот і монет. Запуском готівкової емісії в різних країнах займається Центральний банк (в Україні – це Національний банк України або НБУ). Центральний банк друкує банкноти, карбує монети та випускає їх в обіг. Гроші надходять до комерційних банків, які використовують їх у банкоматах і касах для видачі готівки фізичним особам для здійснення покупок і підприємствам для виплати заробітної плати працівникам. Готівкові емісії суворо контролюються Національним банком України (НБУ). Вони повинні бути підкріплені відповідним попитом та економічною ситуацією. Ризик надмірної готівкової емісії – виникнення інфляції.
• Безготівкова або кредитна. Цей вид емісії полягає у створенні безготівкових грошей, які не існують у фізичному вигляді – це лише цифри на рахунках. Безготівкові емісії здійснює НБУ. Безготівкові гроші використовуються комерційними банками для надання кредитів. Це відбувається таким чином: банк схвалює кредит, зараховує безготівкові гроші на рахунок позичальника, і це стає зобов’язанням останнього. При цьому фізично гроші позичальнику ніхто не видає. Іншими словами, гроші створюються з повітря, але вони забезпечені кредитним договором. Безготівкові емісії комерційних банків є основним джерелом зростання грошової маси в сучасній економіці.
• Первинна. Це початкове надходження нових грошей в економіку від центрального банку. Наприклад, НБУ може купити облігації, розрахувавшись новими грошима, надати кредити банкам або державі, фінансувати бюджетний дефіцит. Первинна емісія є інструментом монетарної політики центрального банку, вона дуже суворо контролюється, оскільки при її надмірному обсязі економіка може скотитися в гіперінфляцію.
• Вторинна. Це створення грошей на основі вже існуючих. Такі емісії ще називають банківською мультиплікацією. Процес створення грошей за допомогою вторинної емісії виглядає наступним чином: клієнт банку відкриває депозит у комерційному банку на 1000 гривень, банк залишає в резерві за вимогою НБУ 10% (100 гривень), а решту 900 гривень видає у вигляді кредиту іншому клієнту. Другий клієнт витрачає 900 гривень, які потрапляють в інший банк. Цей банк резервує 10% (90 гривень), а решту 810 гривень видає наступному клієнту в кредит. І так по ланцюгу. Таким чином, з початкових 1000 гривень при резервній ставці 10% можна «створити» в економіці до 10 тисяч гривень. Комерційні банки мультиплікують безготівкові гроші, розвиваючи економіку через кредитування, інвестиції та споживання.

Окрім вищезазначених видів емісій також слід зазначити:

• інфляційні, коли гроші випускаються без економічного обґрунтування, що призводить до зростання цін;
• забезпечені, коли випуск підкріплений активами (наприклад, золотом або іноземною валютою);
• незабезпечені, коли гроші випускаються без покриття для латання бюджетних дірок, що призводить до інфляції.

Також до терміна емісія відноситься випуск Національним банком фізичних грошей для заміни старих і зношених банкнот і монет. При цьому обсяг грошової маси в обігу залишається незмінним.

Основні причини випуску нових грошей

Розглянемо основні причини емісії грошей.

Зростання економіки та збільшення грошового обігу

При розширенні виробництва та торгівлі потрібно більше фінансів для обслуговування угод. Національний банк України збільшує грошову масу, щоб не допустити дефіциту ліквідності. Наприклад, якщо спостерігається зростання ВВП, збільшується товарообіг — потрібно більше грошей для обслуговування цих процесів.

Покриття бюджетного дефіциту

Якщо витрати держави перевищують доходи, дефіцит можна покрити шляхом випуску грошей. Зазвичай це відбувається через купівлю Нацбанком державних облігацій. Наприклад, коли держава витрачає багато коштів на соціальні програми, але збирає мало податків, вона випускає облігації, які купує центральний банк, «друкуючи» під них гроші. Таким чином покривається дефіцит бюджету.

Підтримка банківської системи

В умовах кризи Нацбанк може виділяти кошти для порятунку банків, щоб зберегти довіру до системи. Наприклад, під час пандемії COVID-19 в окремих країнах емісія проводилася для забезпечення стабільності фінансового сектору.

Управління відсотковими ставками та кредитування

За допомогою емісії Національний банк України може контролювати ціну грошей: знижувати відсоткові ставки та стимулювати комерційні банки до активнішої видачі кредитів. Наприклад, центральний банк може збільшувати грошову масу для здешевлення кредитів і стимулювання інвестицій.

Погашення зовнішніх та внутрішніх боргів

Іноді уряд використовує нові гроші для погашення боргів, особливо коли немає альтернатив. Такі емісії часто призводять до інфляції та ослаблення національної валюти.

Як емісія впливає на інфляцію

Емісія може спричинити інфляцію в таких випадках:

• якщо випуск грошей відбувається без економічного обґрунтування;
• для покриття бюджетного дефіциту;
• у разі втрати центральним банком контролю над грошовою масою.

Терміном «інфляція» позначають зростання цін на товари та послуги. Вона виникає, коли:

• обсяг товарів і послуг не зростає;
• грошей більше, ніж товарів;
• попит перевищує пропозицію.

Це призводить до зростання цін і знецінення національної валюти. Наприклад, у Зімбабве в 2000-х роках через неконтрольовану емісію виникла гіперінфляція – ціни могли подвоїтись за лічені години.

Але емісія не завжди призводить до інфляції:

• Якщо зростають виробництво, зайнятість, інвестиції, а гроші обслуговують це зростання.
• Якщо НБУ суворо контролює грошову масу, регулює рівень інфляції через процентні ставки та інструменти монетарної політики.
• Якщо нові гроші залишаються у фінансовій системі (наприклад, на рахунках банків) і не створюють попиту на товари та послуги.

Таким чином, суворо контрольований запуск друкарського верстата, підкріплений зростанням ВВП, не призведе до зростання цін і падіння курсу національної валюти.

Хто контролює емісію в різних країнах

Контролем емісії зазвичай займається центральний банк країни. Наприклад, Національний банк України, Народний банк Китаю, Банк Японії. У США емісію контролює Федеральна резервна система, а в Євросоюзі – Європейський центральний банк.

У кожній країні центральний банк має монополію на емісію грошей, є незалежним від уряду (ступінь незалежності залежить від політики держави), відповідає за стабільність цін і валютного курсу, управляє грошовою масою та ключовими ставками.

Різниця між емісією готівкових і безготівкових грошей

Готівкова та безготівкова емісії мають низку суттєвих відмінностей:

Підсумуємо: безготівкові емісії є головним джерелом збільшення грошової маси в сучасній економіці. Готівкові емісії суворо контролюються і менше впливають на інфляцію. Центральні банки контролюють обидва види випуску грошей в обіг, але безготівкові – у меншій мірі.

Обмеження на емісію в ринковій економіці

Емісія грошей не може бути неконтрольованою, оскільки це може призвести до інфляції, втрати довіри інвесторів і знецінення національної валюти. Тому існують обмеження на випуск грошей:

• Економічне обґрунтування (запит на випуск грошової маси). Якщо зростає ВВП, обіг товарів і послуг, то іноді виникає потреба в емісії. Якщо випускати гроші безконтрольно, це призведе до інфляції. Наприклад, якщо ВВП зріс на 3%, грошова маса також має зрости на 3%.
• Монетарна політика та інфляція. Центральний банк встановлює цільовий рівень інфляції (наприклад, 4%) і регулює емісію так, щоб не перевищити цей рівень.
• Обов’язкові резерви. Комерційні банки не можуть створювати безмежну кількість безготівкових грошей, вони зобов’язані зберігати частину коштів у резерві в центральному банку. Цей механізм стримує банківську мультиплікацію.
• Курс валюти та довіра до грошей. Надмірна емісія може послабити валюту на міжнародному ринку. Щоб зберегти курс і довіру інвесторів, випуск грошей обмежується.
• Законодавчі та інституційні обмеження. У деяких країнах заборонена пряма емісія для потреб бюджету (монетизація дефіциту). Центральні банки зазвичай незалежні від уряду і не зобов’язані друкувати гроші «на замовлення». Наприклад, Європейський центральний банк не має права напряму фінансувати бюджетні дефіцити країн ЄС.
• Міжнародні угоди та рейтинги. Країни зобов’язуються підтримувати стабільність валюти, адже надмірні емісії провокують відтік капіталу і призводять до втрати кредитного рейтингу.

Отже, в ринковій економіці грошова емісія регулюється за принципом «не нашкодь». Вона здійснюється, якщо є економічні підстави, жорстко контролюється через ставки, резерви, рівень інфляції та законодавство. Але найголовніше обмеження емісії – це довіра до національної валюти країни.

Зв’язок емісії з бюджетним дефіцитом

Що таке бюджетний дефіцит? Він виникає, коли витрати держави суттєво перевищують доходи (надходження від сплати податків, акцизів, мит тощо). Щоб ліквідувати дефіцит, держава може вжити таких заходів:

• позичити кошти (всередині країни або за кордоном);
• підвищити податки (непопулярний крок);
• попросити центральний банк надрукувати гроші (профінансувати дефіцит через емісію).

Чому фінансування бюджетного дефіциту за допомогою емісії є небезпечним:

• зростає грошова маса, не підкріплена зростанням товарів і послуг, що стає причиною інфляції;
• знижується довіра до валюти, оскільки ризик її знецінення веде до відтоку капіталу, скорочення інвестицій і падіння курсу;
• тиск уряду на національний банк із метою запустити друкарський верстат ставить під сумнів незалежність монетарної політики й може призвести до втрати контролю над грошовою масою.

Емісія для покриття бюджетного дефіциту є виправданою лише в разі, якщо країна перебуває у кризі через війну, пандемію, катастрофу і терміново потрібні екстрені заходи для порятунку економіки. При цьому емісія має бути тимчасовою і контрольованою.