Хто має право друкувати гроші: які країни друкують гроші?

Готівкові гроші є в кожній державі. Але далеко не кожна країна сама друкує їх, адже процес виготовлення грошей і обладнання для цього мають високу вартість. Крім того, верстати не повинні простоювати без роботи. І саме тому, невеликим державам вкрай недоцільно створювати монополію, утримувати заводи і персонал, і набагато простіше і вигідніше замовляти друк банкнот і карбування монет за кордоном. Хто має право друкувати гроші і які країни друкують гроші готові розповісти фінансові експерти компанії GARANT, що спеціалізується на валютних операціях в Україні.

Хто друкує гроші у світі: цікаві факти

Процес виробництва готівкових грошей є дорогим і технологічно складним, тому Сінгапур, Бахрейн, Катар, а також Фінляндія не мають власних фабрик, що випускають готівкові гроші.

На сьогоднішній день Україна має власний монетний двір. Випуск грошових знаків є процесом, що підлягає суворому контролю з боку НБУ. З моменту здобуття незалежності валюта в Україні змінювалася двічі, і зараз також розглядається можливість заміни дрібної розмінної монети.

Перша українська гривня також була надрукована не в Україні. До моменту її введення в обіг протягом трьох років друк готівки здійснювався на підприємствах, розташованих на території Франції та Італії, а також у Канаді. Сьогодні Україна сама закриває свої потреби в купюрах і монетах.

Спеціальний папір для гривень також виготовляють на українських заводах. Виробництво основи для друку купюр знаходиться в Житомирській області, а друк забезпечує монетний двір.

Карбування монет до окупації здійснював Луганський патронний завод. У зв'язку з неможливістю використовувати потужності, зараз карбування монет проводиться на підприємстві, розташованому в Києві. На сьогоднішній день потужності карбувальних пресів достатньо для того, щоб протягом доби забезпечити випуск 3000000 одиниць.

Особливості емісії готівки в країнах світу

Варто розуміти, що надлишок і нестача в рівній мірі несуть загрозу економіці держави, і тому випуск грошової маси в країнах світу підлягає суворому контролю з боку центробанків держав-емітентів. На сьогоднішній день в цьому питанні в Україні монополія належить НБУ.

На території США функції центрального банку виконує Федеральна резервна система. У Швейцарії друкує швейцарські франки і випускає монети Національний банк Швейцарії, який управляє монетним двором. Європейську валюту євро використовують в країнах Єврозони, але виключне право друкувати гроші має лише Європейський центральний банк (ЄЦБ).

У той же час варто сказати, що є країни, які не тільки не друкують гроші, але і не мають національної валюти як такої. Для розрахунків всередині держави і на міжнародному ринку, деякі країни Карибського басейну і Африки офіційно використовують долар США. Хто має право друкувати долари для цих держав? Звичайно ж ФРС, який є американським центробанком.

Просто так взяти і надрукувати гроші немає ні сенсу, ні можливості. Випуск грошей і розрахунок їх потреб проводиться на основі аналізу економічної ситуації, яка відображає:

• стан і ліквідність економіки;
• рівень інфляції.

Важливо розуміти, що нестача готівки в обігу є причиною зниження попиту на товари і уповільнення економічного зростання. Поряд з тим в емісії грошей немає потреби при зростанні інфляції, адже збільшення грошової маси призведе до зростання споживчих цін.

Основними ризиками, з якими можуть зіткнутися держави, емісія грошової маси в яких відбувається без урахування основних макроекономічних показників і контролю їх динаміки, є:

• надмірна емісія;
• непрогнозований ріст інфляції;
• знецінення національної валюти.

Країни, в яких розвинений безготівковий розрахунок, багато в чому виграють: гроші на рахунках населення, виражені в безготівковій формі, можуть бути використані для проведення розрахунків поряд з готівкою. Це дозволяє знизити навантаження на банківський сектор, робити якісні прогнози і утримати ліквідність економіки, а також курс національної валюти по відношенню до євро, долару США, фунту стерлінгів.

Безготівковий розрахунок дозволяє уникнути сезонних потреб населення в грошах, що в країнах з низьким відсотком обігу безготівкових грошей є своєрідним викликом банківській системі та центробанкам.