«Цифровий євро не замінить готівку, він стане її доповненням. Наша роль — гарантувати, що гроші центрального банку залишаються доступними й у цифрову епоху».
— Крістін Лагард, президент ЄЦБ.
За останні кілька років абревіатура CBDC з вузькоспеціалізованого терміна перетворилася на широко обговорювану тему в новинах та експертних блогах. Центральні банки різних країн проводять тестування цифрової форми національних грошей, пояснюють суспільству, що таке цифрові валюти центральних банків, і шукають відповіді на питання, як поєднати вимоги безпеки, конфіденційності та контролю. Для звичайного користувача все це може звучати досить абстрактно: щось, що є скоріше продовженням звичних фіатних грошей.
Щоб зрозуміти суть, достатньо засвоїти основну ідею: CBDC — цифрова валюта, що випускається безпосередньо центральним банком. Вона розглядається як доповнення до готівкових і безготівкових грошей, а не як окремий спекулятивний актив. Далі розберемо простими словами, що таке CBDC, які існують моделі таких валют, які вони мають відмінності, які пілотні проєкти вже запущено та які ризики обговорюють регулятори.
Визначення CBDC
Якщо говорити просто, CBDC — це цифрова форма фіатної валюти певної держави, яка випускається та контролюється безпосередньо центральним банком. На відміну від децентралізованих валют, ціна яких регулюється ринком, CBDC є законним платіжним засобом, еквівалентним готівці. Для користувача цифрова валюта CBDC виглядає як гроші в спеціальному додатку, цифровому гаманці або на рахунку, які випускаються не комерційним банком, а безпосередньо центральним банком країни.
Багато хто плутає цифрові валюти центробанків з безготівковими грошима на банківських картках. Однак різниця істотна: гроші на вашому рахунку в комерційному банку — це зобов'язання цього банку перед вами. У свою чергу, СБДС — це пряме зобов'язання вже держави. Навіть якщо комерційна фінансова установа зіткнеться з труднощами, ваша валюта залишиться під захистом регулятора.
Принцип роботи цифрових валют центральних банків
Функціонування CBDC базується на створенні унікальної цифрової платформи, де кожна одиниця валюти має свій унікальний код, подібно до серійного номера на паперовій банкноті. Реалізація цього механізму може відрізнятися залежно від обраної моделі:
- Оптова (Wholesale) CBDC. Використовується виключно для розрахунків між фінансовими інститутами. Дозволяє прискорити міжбанківські платежі та знизити витрати на транскордонні операції.
- Роздрібна (Retail) CBDC. Доступна широкому колу населення. Громадяни можуть відкривати цифрові гаманці безпосередньо у центральному банку або через ліцензованих посередників.
- Гібридна модель. Поєднує пряму емісію центробанком із розподіленою інфраструктурою комерційних банків для обслуговування клієнтів.
Найчастіше для цього використовується технологія розподіленого реєстру (DLT), хоча деякі країни розглядають і централізовані бази даних для підвищення швидкості обробки запитів.
Хоча ця технологія поки що далека від масового використання, близько десятка країн вже запустили власні CBDC. В основному такі проєкти реалізовано в країнах Карибського регіону — наприклад, на Ямайці та Багамах, — проте тенденція поступово поширюється по всьому світу. Так, Банк Японії та Банк Англії вже заявили про плани впровадження цифрових платежів на основі цифрової ієни та цифрового фунта.
Згідно з недавнім дослідженням БМР, близько 93% центральних банків вже працюють над проєктами цифрових валют. Загалом понад 100 країн вивчають можливість впровадження CBDC, і передбачається, що до 2030 року приблизно два десятки центральних банків можуть запустити власні цифрові валюти.
Цілі впровадження CBDC
Держави впроваджують цифрові валюти, оскільки це стратегічний крок, спрямований на вирішення низки економічних завдань. Основними цілями впровадження є:
- Підтримка грошового суверенітету. У відповідь на зростаючу популярність приватних стейблкоінів країни прагнуть захистити національні гроші.
- Зниження витрат. Друк, інкасація та зберігання фізичної готівки коштують державі величезних ресурсів. Перехід на цифрову форму мінімізує ці витрати.
- Фінансова інклюзія. Забезпечення доступу до банківських послуг для категорій населення, які не мають традиційних рахунків, але володіють смартфонами.
- Прозорість і безпека. Боротьба з тіньовою економікою, відмиванням коштів і незаконною діяльністю через відстеження транзакцій.
Реалізація цих цілей дозволяє створити більш стійку модель національної економіки. Коли центральний банк має інструменти прямого впливу на грошову масу, він може ефективніше реагувати на кризи і навіть стимулювати зростання через адресну допомогу.
Можливі ризики та обмеження
Сьогодні точиться активна дискусія щодо цифрових валют центральних банків. Однією з головних тем є дезінтермедіація банківської системи. Якщо громадяни отримають можливість зберігати значні суми безпосередньо в CBDC, оминаючи депозити в комерційних банках, частина коштів може перейти з банківських балансів до центрального банку. Щоб знизити такий ризик, розглядаються різні заходи — наприклад, ліміти на обсяг цифрової валюти на одного користувача або модель без нарахування відсотків, щоб CBDC не конкурувала з банківськими депозитами.
Інший важливий блок питань пов'язаний з кібербезпекою та операційною стійкістю. Цифрова валюта центрального банку може стати критично важливою частиною фінансової системи країни, тому будь-які збої або кібератаки здатні вплинути на всю платіжну систему. У зв'язку з цим особлива увага приділяється відмовостійкості, резервним сценаріям роботи в кризових ситуаціях, захисту ключів і безпеці користувацьких пристроїв. Хоча застосовуються сучасні методи кіберзахисту, вимоги до надійності таких систем значно вищі, ніж у звичайних фінтех-сервісів.
Третя група ризиків стосується приватності та рівня довіри з боку суспільства. Деякі користувачі побоюються, що CBDC може стати інструментом тотального контролю над фінансовими операціями громадян. У відповідь регулятори заявляють, що архітектура таких систем повинна передбачати захист персональних даних, обмежений доступ до деталей платежів і прозорі правила використання інформації. Однак рівень довіри до цих гарантій багато в чому залежить від політичного середовища та ефективності механізмів громадського контролю.
Нарешті, активно обговорюється питання інтероперабельності та міжнародних платежів. Якщо кожна країна створить власну систему CBDC, постає завдання забезпечити їх взаємодію. Для цього регулятори працюють над загальними стандартами — форматом повідомлень, правилами обміну даними та механізмами перевірки транзакцій між різними системами. Загалом успішна модель цифрової валюти центрального банку зазвичай передбачає кілька ключових характеристик: стійкість до збоїв, захист приватності, сумісність з іншими платіжними системами, прозоре управління та зрозумілі права користувачів.
Висновок
Суспільне ставлення до цифрових валют центральних банків (CBDC) поки що залишається неоднозначним і загалом коливається між скепсисом та байдужістю. Проте багато експертів сходяться на думці, що найближчими роками ситуація може змінитися. У міру того як держави будуть просувати проекти цифрових валют, питання CBDC неминуче стане предметом більш активних політичних і суспільних дискусій. Для того щоб такі обговорення були змістовними та конструктивними, знадобиться значно вищий рівень поінформованості суспільства про те, як працюють цифрові валюти центральних банків, які переваги вони можуть дати та які ризики з ними пов’язані.
